Краєзнавчий тревелог "Корсунське диво"
(240 років Корсунь-Шевченківському парку)
Однією з найвідоміших пам’яток природи на Черкащині є Корсунь-Шевченківський парк ландшафтного типу, розташований на мальовничому південному березі річки Рось. Парк мав площу 97 га та був закладений у 1782 році французьким архітектором Жаном-Анрі Мюнцем за англійським типом з полянами й алеями. У 1783 закладено парк з оранжереями, виноградниками, плантацією шовковиці.
Справжньою окрасою парку є палацовий ансамбль. Першою будівлею ансамблю в 1782 році був флігель, зведений у стилі раннього класицизму. А його домінантою – палац, побудований у 1787–1789 роках архітектором Я. Д. Ліндсеєм. Саме він став одним із перших палаців на землях Речі Посполитої, зведених у стилі неоготики. Спочатку це була двоповерхова споруда з цегли й дерева, проте після перебудови в 1835–1840 роках палац набув рис романтизму з елементами неоготики та класицизму. Згодом поруч було збудовано в'їзну браму по типу середньовічних фортець та закладено великий ландшафтний парк. Для створення парку були використані природні ліси з широколистяних порід, гранітні відслонення, мальовничі схили та острови річки Рось.
Спочатку парк належав власнику Корсунського староства князю Станіславу Понятовському, а пізніше перейшов у власність його племінника. У 1799 році Корсунський палац і парк викупив цар Павло І і подарував князю Петру Лопухіну. Парк поповнили рідкісними деревами, прикрасили мармуровими статуями, містками. Він не мав чітко окресленої осьової композиції, а був сформований шляхом використання первісного ландшафту: могутніх груп обкатаного каміння, бурхливої та спокійної води, перекатів, гранітних скель.
З 1873 року власниками Корсунського маєтку стали князі Лопухіни-Демидови, які доповнили та розвинули садово-парковий ансамбль. За часів князя Миколи Лопухіна-Демидова площа парку лише збільшувалась, а його ландшафти продовжували все більше нагадувати Швейцарію. Вірогідно, що в 1881–1886 роках були висаджені плодові дерева: одинадцять сортів груш, три сорти персиків та абрикоси. У плодовому саду росло одинадцять сортів винограду. Окремі ділянки відвели під декоративні городи, де вирощували овочеві та ягідні культури, а також квіти. Був розсадник листяних і хвойних дерев. У обладнаному фазаннику, а також на острові Дені жили фазани кавказької породи, гніздилися павичі й голуби.
Історія береже згадку про перебування в парку співця українського народу Тараса Шевченка, який приїжджав до Корсуня кілька разів. Поет любив бродити густими алеями парку. Відомі, зокрема, його робота «В Корсуні» й етюд «Дерева». Можливо, він навіть створив їх у своєму улюбленому місці відпочинку в парку – під тінистим каштаном.
Пам'ятник Тарасу Шевченку в Корсунь-Шевченківському
Скульптурна композиція "Ян та Наталка"
в Корсунь-Шевченківському парку
Є в Корсунь-Шевченківському парку скульптурна композиція "Ян та Наталка" з фонтаном. За переказами, Ян і Наталка – закохані парубок-поляк з богатого католицького роду та дівчина з православної бідної української родини. Батьки закоханих були проти їх шлюбу, тому Ян і Наталка піднялись на високу кручу над річкою в Корсунь-Шевченківському, взялись за руки і кинулись вниз на гранітні скелі. На їх честь названо гору в Корсунь-Шевченківському парку (гора Янталка).
З 1994 року територія парку площею 100,3 га ввійшла до складу територій Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника. Старовинний парк вирізняється значним флористичним і фауністичним розмаїттям. Загальна кількість визначених видів флори налічує понад 400 видів рослинного світу, а фауни – понад 150.
Корсунь-Шевченківський парк має хвилястий мікрорельєф. На його території росте понад 70 видів дерев та чагарників. Гранітні ділянки вкриті бузком звичайним, що надає їм дуже мальовничого вигляду, особливо в травні, коли кущі зацвітають.
У парку є могутні столітні дерева липи серцелистої, а також багато дерев, вік яких становить понад 100 років, окремі сосни досягли 300-річного віку. Є тут і досить рідкісні дерева – вільха клейка, ялівець віргінський, гінкго дволопатеве, що має чудову круглу крону, півторастолітній екзот – каштан жовтоцвітий.
За багато років парк добре зберігся. Усе це завдяки старанному догляду та численним новим насадженням трав’янистими декоративними рослинами. Алеї та поляни чудово доповнюють архітектурні споруди. Парк зустрічає відвідувачів тінистими алеями, загадковими звивистими стежинами й дивовижними пейзажами. Річка Рось вражає мальовничістю, спокійними, а іноді й бурхливими перекатами й тихими заводями.