Оповідання «Козетта» – це уривок із роману В. Гюго «Знедолені». Головною героїнею твору є Козетта – маленька дівчинки, що відзначається боязкістю, скромністю, добротою та чуйністю.
На прикладі життя дівчинки Віктор Гюго показав побут багатьох дітей у Франції в ХІХ столітті. Образ Козетти не був випадковим. Письменник був натхненний маленькою дівчинкою на ім’я Марі-Жаннет із французького села Кольпо, історія якої дуже схожа з історією Ефразі (справжнє ім’я Козетти).
Сюжетна лінія твору розгортається в момент, коли дівчинка потрапляє в сім’ю шинкаря Тенардьє, оскільки мати не в змозі утримувати їх обох через убогість. Шинкар постає в образі жадібної, жорстокої та огидної людини, що має дружину і двох доньок, що також відзначаються злістю, егоїзмом і ненавистю до людей.
Життя в сім’ї шинкаря обертається для Козетти приниженнями, побоями, виконанням усієї брудної роботи по дому і в трактирі. При цьому мати дівчинки постійно висилає грошове утримання на дочку, яке сімейство Тенардьє витрачає на власні потреби.
В один із зимових вечорів пані Тенардьє відправляє Козетту до джерела за водою, попри те, що дівчинка страшенно боїться темряви. По дорозі додому Козетта зустрічається з незнайомим чоловіком, який хоче допомогти їй донести до трактиру важке відро. Незнайомцем виявляється Жан Вальжан – друг її матері.
Чоловік розпитує дівчинку про її життя й Козетта розповідає незнайомцеві всі перипетії свого нещасного існування. У цей момент Вальжан помічає в очах дівчинки яскравий спалах, причиною якого стає побачена у вітрині магазину красива лялька.
Жан Вальжан викуповує дівчинку з її формального рабства, а потім забирає її до себе, попередньо подарувавши дитині її мрію у вигляді бажаної ляльки.
«Козетта» – життєствердне оповідання, яке демонструє, що у світі поруч зі злом та жорстокістю панують добро та справедливість. Головне – ніколи не втрачати віру – віру в себе та свої мрії, адже це велика сила, яка здатна подолати всі труднощі.