Дилогія «Ганнуся» та «Ганнуся. У гості до лісовика» — веселі пригодницькі канікулярні повісті з елементами фантастики. Досить цікавою є історія написання повісті «Ганнуся», яка, до речі, є автобіографічною.
Під час навчання на Вищих літературних курсах Рутківський заприятелював із родиною колишніх подолян – Іриною та Юрієм Ракшами. Якось їхній доньці, 8-річній Ганнусі, не було з ким лишитися, і Володимир Григорович узяв її з собою на Черкащину. Так у 1974 р. народилася його перша повість для дітей «Ганнуся», опублікована через обставини тільки 1977 р. у Москві російською мовою під назвою «Аннушка».
Видана накладом 150 тисяч примірників, книжка розійшлася впродовж кількох днів, а її обкладинка зайняла центральне місце в заставці популярної в ті часи всесоюзної телепередачі «Обличчя друзів». Натомість до вітчизняного читача твір прийшов аж за 15 років – у 1989 році.
За своїм задумом «Ганнуся» співзвучна з «Оленем Августом» Є. Гуцала, лише світ дорослих і дітей протиставляється тут не так гостро, бо тонка душевна організація героїні знаходить у старшому товаришеві собі подібного, а не заздрісника. Як і Є. Гуцало, автор співає осанну світові дитинства, в який удруге вдається ввійти лише обраним.
Головні типажі «Ганнусі» проходять крізь усю подальшу творчість письменника: мудрий дорослий, що розуміє дітей; хлопчик-книжник, водночас пустун та витівник; задерикуватий і трохи хвалькуватий, але сильний і мужній його товариш; тендітна, душевно вишукана та міцна духом дівчина тощо. Саме в «Ганнусі» з’являється і єдиний для всіх текстів письменника художній простір – воронівка-Римів, незнищенне й світле місце, в якому зримо проступають обриси рідної письменникові Великої Бурімки.
Продовженням "Ганнусі" є повість "Ганнуся. У гості до лісовика". Герої подорослішали на рік, але вони все ще діти, які радіють життю, вірять у лісовика й мавку, та починають закохуватися. Володимир Рутківський, як завжди, дуже м’яко й трохи наївно, а головне дуже щиро описує відносини дітей між собою та з дорослими.
コメント