В українській літературі авторська казка має давню славну традицію, що тягнеться від Лесі Українки та Івана Франка аж до Віктора Близнеця, Всеволода Нестайка та плеяди нинішніх молодих письменників. Казкові повісті В. Рутківського засновуються на національній казковій традиції та світовідчутті.
Свою першу повість-казку «Бухтик із тихого затону» письменник написав ще наприкінці 1970-х рр. Однак ні видавництво «Веселка», ні українські дитячі часописи цей твір не зацікавив, тому вперше книга побачила світ російською мовою в 1981 році.
У цій повісті життя дитячого санаторію переплітається з повсякденням казкових жителів лісової заплави. Психологічно точно й художньо правдиво автор виписав образи дітей і казкових персонажів, а зіткнення казкового світуз реальністю породжує чимало веселих ситуацій.
Письменник тим часом виношував задум нової казки, головним персонажем якої мала стати Баба Яга, про яку чимало знав ще з дитинства, коли зачитувався казками народів світу про відьом. Та коли «Гості на мітлі» були написані, про друк «казки з чортівщиною» не йшлося навіть у Москві. Лише 1988 р. видавництво «Веселка» видрукувало збірник казкових повістей В. Рутківського, до якого ввійшли оригінальні тексти «Бухтика з тихого зхатону» та «Гостей на мітлі».
У 2003 р. письменник написав прикінцеву книжку своєї казкової трилогії – «Щирик зі Змієвої гори», в якій герої попередніх повістей приходять на допомогу та об’єднують свої зусилля у боротьбі проти зла.
Як казкові, так і реальні герої у творах Рутківського вміють дивуватися світові, прагнуть розкрити його таємниці. У світі В. Рутківського чудом є саме людське життя.
Навіть головна героїня повісті «Гості на мітлі» говорить такі слова: «Яке то неймовірне щастя – бути просто людиною». У цих словах – підсумок багатолітніх пошуків письменником сенсу людського буття. Цю просту й мудру істину він виніс зі свого повоєнного дитинства, нагадуючи її сучасникам.
Comments